Чари ночі

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, —

Знов молодість не буде!

 

Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада:

Весна іде назустріч вам,

Весна в сей час вам рада.

 

На мент єдиний залиши

Свій сум, думки і горе —

І струмінь власної душі

Улий в шумляче море.

 

Лови летючу мить життя!

Чаруйсь, хмелій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся.

 

Поглянь, уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці рвійно шелестить,

Траві струмок воркоче.

 

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани…

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п’яні.

 

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, —

Гори! Життя — єдина мить,

Для смерті ж — вічність ціла.

 

Чому ж стоїш без руху ти,

Коли ввесь світ співає?

Налагодь струни золоті:

Бенкет весна справляє.

 

І сміло йди під дзвін чарок

З вогнем, з піснями в гості

На свято радісне квіток,

Кохання, снів і млості.

 

Загине все без вороття:

Що візьме час, що люди,

Погасне в серці багаття,

І захолонуть груди.

 

І схочеш ти вернуть собі,

Як Фауст, дні минулі…

Та знай: над нас — боги скупі,

Над нас — глухі й нечулі…»

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її —

Знов молодість не буде!»

 Олександр ОЛЕСЬ, 1904 р. 

 

Чари ночі: 6 комментариев

  1. о, а цей вірш вчила на першому курсі коледжу))

  2. ну і як ?? коледж тяги до прекрасного не відбив ??

  3. та ні, що ти. в мене вроджене почуття до прекрасного. я і сама людина творча, люблю писати вірші, тому на парах літератури була ніби в своїй стихії)) а скоро в універі доведеться, напевно, проходити те ж саме.

  4. Сотни похожих стихов.Находил лишь единицы которые следовало бы знать,которые чему нибудь то и научили бы человека.Жизнь…А что это?Иллюзия наивных.Все ваши «БОГИ»,»ЛЮБОВЬ»,»СМЕРТЬ»…Все дурацкая иллюзия.Стихи просто бессмысленны…Название тоже ни к чему здесь.

  5. Согласен с Власом, стихи — не нужны… Их можно использовать только ради тренировки памяти. Черпать с них нечего, знаний никаких не дает, пейзаж, все же, легче передать рисунком… И еще, что меня удивило — так это то, что 50% пользователей этого сайта украиноязычные=)… Я и сам с Украины, но все же мне больше нравиться говорить на русском языке, т.к. он мне роднее=)

  6. Найкращий твір О.Олеся — його син Олег Ольжич, видатний археолог, доцент Гарварду, перший заступник полковника А.Мельника і діючий голова Проводу ОУН 1944 р., якого замордували нацисти в Заксенхаузені. А вірші обох — українська класика. Не окупантам судити про їхню потрібність і рівень, хай хоч навчаться писати відгуки українською.

Обсуждение закрыто.